Золоті правила педагога

1. Прийшов у школу - зроби розумне й шляхетне лице. 

2. Кожного разу, коли тобі хочеться командувати дітьми, згадай своє дитинство і про всяк випадок з'їж морозиво. 
3. Гроші та педагогіка малосумісні. 

4. Нехай всі манекенниці світу, побачивши твою усмішку, подадуть у відставку.

5. Не заходь в душу до дітей, якщо тебе про це не просили. 

6. Іди на урок з радістю, виходь з уроку з приємною втомою. 

7. Жартуй до тих пір, доки не навчишся. 

8. Пам'ятай: поганий лікар може забрати життя, поганий учитель - спопелити душу. 

9. Приходити на урок слід настільки підготовленим, щоб знати точно: для чого прийшов, куди прийшов, що будеш робити і чи буде від цього добре. 

10. Кожного разу, коли хочеться нагрубити кому-небудь, рахуй до мільйона. 

11. Намагайся їсти кожен день. 

12. Люби свою адміністрацію так само, як і вона тебе, і ти проживеш довге і щасливе педагогічне життя. 

13. Ніколи не чекай похвали, а намагайся відразу ж з'ясувати, як з нею йдуть справи. 

14. Люби кого-небудь крім школи, і тоді у тебе буде все в порядку. 

15. Якщо до тебе прийшли на урок, згадай, що ти артист, ти кращий педагог країни, ти найщасливіша людина. 

16. Говори батькам завжди найкращу правду, яку ти знаєш. 

17. Пишайся своїми помилками, і тоді у тебе їх буде з кожним роком все менше. 

18. Вищим проявом педагогічної успішності є усмішка на обличчях дітей. 

19. Якщо ти вмієш самий звичайний факт подати як відкриття та домогтися подиву і захоплення учнів, то можеш вважати, що половину справи ти вже зробив. 

20.Пам'ятай: хороші педагоги живуть довго і майже ніколи не хворіють. 

21. Віддай школі все, а вийшовши зі стін школи, почни нове життя. 

22. Постарайся завжди бути здоровою, навіть якщо в цей хтось не повірить. 

23. Одягайся так, щоб ніхто не сказав тобі вслід: "Он вчителька пішла". 

24. Не спи на уроці; дурний приклад заразливий. 

25. Під час опитування зобрази на обличчі граничний інтерес. 

26. Пам'ятай: якщо твій голос стає загрозливо хрипким, значить, ти робиш щось не те. 

27. Добре, якщо пізно увечері, коли ти згадаєш своїх учнів, обличчя твоє осяє посмішка.

А тепер – остання порада, яку має розуміти кожен вчитель: якщо раптом побачите, що не зможете повірити в дитину, олюднити довкілля й розгледіти себе в дитині, залишайтеся справжньою людиною, ідіть зі школи. Вам будуть вдячні за цей мужній крок. Майте громадянську мужність. Залиште клас, знайдіть інше поле діяльності – ви потрібні суспільству, а не школі.